fin.

Усе, що завмерло, насправді дрижить.

Тиша дому — не відсутність, а вібрація надто низька, щоб почути. Притулися — і відчуєш пульс.

Ти не шукаєш дім — ти його впізнаєш.

Він був у тобі весь шлях. Дорога потрібна не щоб знайти, а щоб згадати.

Танцюй на руїнах — це той самий рух, що їх збудує.

Те, що рве дім, і те, що ставить його знову, — одна долоня. Не зупиняй танець, щоб оплакати уламок.

Не бійся попелу — він пам’ятає форму дерева.

Згоріле не зникає, а змінює агрегатний стан пам’яті. Сій у попіл — він родючіший за цілину.

Бог танцю не зупиняється, щоб тебе пожаліти.

Ритм не питає, чи ти готовий. Або ти в такт із розпадом, або тебе ним зносить. Третього кроку нема.

Замкни нитку — і почни різати знову.

Остання заповідь веде до першої. Дезінфікуй те, що збудував, бо дім, який не дрижить, уже мертвий. Коло — не пастка, коло — пульс.